Все більше автомобілів на ринку оснащуються так званими підключеними сервісами (Connected Services), які забезпечують зв'язок з автовиробником через інтернет. Це дозволяє автоконцернам отримувати дані, а автовласникам – оновлювати систему. Але ці ж послуги відкривають й нові можливості для ремонту та технічного обслуговування. BMW та Bosch представили рішення, яке дозволяє незалежним станціям технічного обслуговування отримувати доступ до даних автомобіля та надавати необхідні послуги.

Першим реальним прикладом такої взаємодії є передача даних від автомобіля BMW за технологією першого повідомлення про необхідність обслуговування (FNOS). Метою проєкту FNOS Bosch і BMW була демонстрація технічної можливості автоматичної передачі даних щодо необхідності обслуговування або ремонту автомобіля, у тому числі на незалежні СТО.

Спочатку водій отримує повідомлення про те, що обслуговування обов'язкове або що автомобіль потребує ремонту. Для цього система оцінює поточні дані транспортного засобу. За умови, що водій дав свою згоду, інформація про призначення дати обслуговування або ремонту автоматично відправляється в обрану ним майстерню. У майбутньому це може бути незалежна СТО.

«Окрім інформації про модель транспортного засобу, дані, що передаються, включають пробіг, інтервал обслуговування та залишок пробігу до наступного звернення в сервіс, – відзначає доктор Андреас Кляйн, керівник проєкту діагностичних додатків і послуг у підрозділі Bosch Aftermarket. – Крім того, система передає інформацію із журналу несправностей транспортного засобу».

Отримана інформація дозволяє майстерні ретельно підготуватися до обслуговування або ремонту, запланувати дату візиту, відправити цінову пропозицію та детальну інформацію про майбутні роботи (наприклад, заміну мастила або гальмівних колодок) безпосередньо клієнту у вигляді текстового повідомлення, яке з'являється в інформаційно-розважальній системі автомобіля.

З 2017 року компанія BMW надає дані про автомобілі за допомогою сервісу BMW Car Data. Відповідно до концепції NEVADA («нейтральний розширений транспортний засіб для розширеного доступу до даних») Німецької асоціації автомобільної промисловості цей інтерфейс доступний для третіх сторін. «Ми постійно вдосконалюємо BMW CarData, – зазначив Ервін Вагнер, директор підрозділу BMW Group з управління транспортними засобами та сервісним обслуговуванням. – Наразі ми пропонуємо понад 90 одиниць інформації. Наша робота з Bosch є дуже конструктивною та допомагає реалізувати концепцію NEVADA на практиці».

Поряд з успішною співпрацею з BMW Bosch працює над способами передачі даних про автомобілі й з іншими автовиробниками. Мета полягає в тому, щоб у майбутньому гарантувати незалежним СТО отримання доступу до інформації, необхідної для технічного обслуговування та ремонту.

Компанія Eset повідомляє про виявлення нових інструментів APT-групи Donot Team (також відомої як APT-C-35 та SectorE02). Кіберзлочинці націлені на державні та військові організації, міністерства закордонних справ та посольства, а їх основною метою є шпигунство.

Дослідники Eset відстежували діяльність групи Donot Team з вересня 2020 до жовтня 2021 року. Відповідно до телеметрії Eset, зловмисники зосереджені на невеликій кількості цілей переважно у Південній Азії, зокрема це Бангладеш, Шрі-Ланка, Пакистан та Непал. Також були зафіксовані атаки на посольства цих країн в інших регіонах, таких як Близький Схід, Європа, Північна та Латинська Америка.

Donot Team – це група кіберзлочинців, яка діє щонайменше з 2016 року та відома своїми атаками на організації та окремих осіб у Південній Азії за допомогою шкідливих програм для Windows та Android. За даними звіту Amnesty International, шкідливе програмне забезпечення групи пов'язують з індійською компанією з кібербезпеки, яка може продавати шпигунське ПЗ або пропонувати послуги хакерів державним установам.

«Відстежуючи діяльність Donot Team, ми виявили кілька кампаній, у яких використовувалося шкідливе програмне забезпечення для Windows, створене на базі сигнатурного зловмисного фреймворку "yty" цієї групи», – коментує дослідник Eset.

Основна мета шкідливого фреймворку «yty» – збір та перехоплення даних. Шкідливий фреймворк складається з ряду завантажувачів, які зрештою завантажують бекдор з мінімальною функціональністю. Також цей фреймфорк використовується для завантаження і виконання подальших компонентів набору програмних засобів Donot Team. До них відносяться інструменти для збору файлів на основі розширення файлу і року створення та для захоплення екрану, а також програми для зчитування натиснень клавіш, зворотній шелл та багато іншого.

Згідно з телеметрією Eset, група кіберзлочинців Donot Team постійно націлювалася на ті самі об'єкти за допомогою цілеспрямованих фішингових листів кожні два-чотири місяці. До цих листів прикріплювались шкідливі документи Microsoft Office, які зловмисники використовують для розгортання зловмисних програм.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України повідомила, що держава працює над унормуванням використання супутникових терміналів Starlink усіма охочими.

Масове використання супутникового інтернету Starlink може частково впливати на роботу радіорелейного обладнання українських військових. Тому використання терміналів для доступу в мережу від компанії SpaceX споживачами, окрім об’єктів критичної інфраструктури, наразі обмежене.

Підкреслюється, що ця проблема є тимчасовою і пов’язана з новизною техніки від SpaceX.

Для зняття цих обмежень потрібно провести розрахунки та низку досліджень, які продемонструють, наскільки робота терміналів на частотах, які вони використовують, може вплинути на роботу інших користувачів. Після підтвердження безпеки використання терміналів Starlink, вони можуть бути допущені до масового використання.

Розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) дало можливість використовувати обладнання для доступу до супутникового інтернету на об’єктах критичної інфраструктури, від яких залежить нормальне функціонування держави та життя тисяч українців.

Про будь-які штучні заборони і обмеження у користуванні інтернетом за допомогою Starlink не йдеться.

“Усі громадяни й бізнес дістануть можливість доступу до супутникового інтернету після завершення всіх необхідних процедур. НЦУ та Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку вже проводять відповідну роботу і завершать її найближчим часом”, йдеться у роз'ясненні Держспецзв’язку.

Компанія Hewlett Packard Enterprise оголосила про завершення проєкту в Європі, побудувавши свою першу в регіоні фабрику для випуску високопродуктивних обчислювальних систем (HPC).

Підкреслюється, що на новому сайті будуть вироблятися провідні в галузі системи HPE - спеціально розроблені рішення для наукових досліджень, ініціатив AL/ML та підтримки інновацій.

Нова фабрика, яка стане четвертим із глобальних центрів HPC HPE, буде розташована в Кутній Горі, Чеська Республіка, поруч із наявним європейським майданчиком HPE для виробництва стандартних серверів і СЗД. Виробництво на новому заводі розпочнеться вже влітку 2022 року.

«Коли європейські організації впроваджують суперкомп’ютери нового покоління, вони отримують потужну основу для використання можливостей експоненційного зростання даних для прискорення наукових відкриттів, зміцнення цифрового суверенітету та розблокування інновацій, щоб забезпечити більшу економічну цінність», – заявив Джастін Хотард (Justin Hotard), виконавчий віце-президент і генеральний менеджер напрямку HPC та AI у HPE. - «HPE прагне й надалі підтримувати Європу в цій справі, і наш новий завод HPC у Кутній Горі є ще однією важливою інвестицією, серед інших наших ініціатив у сфері досліджень і розробок, які ми зробили в Європі. Тепер ми можемо виробляти провідні суперкомп’ютери, HPC та системи штучного інтелекту, одночасно підвищуючи життєздатність і стійкість ланцюга постачання».

У заяві йдеться про те, що HPE прагне прискорити лідерство Європи в області суперкомп'ютерів і штучного інтелекту, щоб стимулювати прогрес у складних наукових дослідженнях, які мають вирішальне значення - такі як прогнозування та підготовка до екстремальних погодних явищ, діагностика та лікування захворювань, а також підвищення продовольчої безпеки та стійкості. Отримання доступу до технологій наступного покоління, керованих даними, які відкривають безцінну інформацію та можливості для інновацій AI, також є вкрай необхідним для Європи для досягнення цифрового суверенітету.

HPE має міцну співпрацю в Європі, включаючи EuroHPC JU (ініціативу між ЄС, європейськими країнами та технологічними партнерами з галузі), з метою координації та об’єднання своїх ресурсів для розробки суперкомп’ютерів світового. У співпраці з EuroHPC JU компанія вже спроєктувала та побудувала суперкомп’ютер LUMI для CSC – ІТ-центру науки у Фінляндії. А також суперкомп’ютер Karolina для IT4Innovations у Чеській Республіці.

Крім того, HPE прагне підтримувати місцеві європейські ініціативи в галузі HPC та штучного інтелекту, а також інвестувала в ініціативи R&D, такі як Центр передового досвіду в Греноблі. Останній відкритий для ширшої спільноти вчених, дослідників та інженерів для тестування та створення рішень нового рівня. HPE також розширює свої зусилля для підтримки французької програми «ШІ для людства», оголошеної в березні 2018 року президентом Франції Еммануелем Макроном, для розвитку галузей за допомогою штучного інтелекту та стимулювання економічного зростання. Підтримуючи цю місію, HPE розширила свої партнерські відносини з французькими організаціями у рамках створення суперкомп’ютера Adastra для GENCI-CINES, систем Jean Zay для GENCI та Maison de l'Intelligence Artificielle.

Тепер європейські клієнти отримують локальний сайт для розробки рішень HPC. Фабрика melt продукувати та поставляти дві основні лінії продуктів. Мова йде про системи HPE Apollo, які зі слів виробника, ідеально підходить для вимогливих задач HPC та AI, а також для моделювання та навчання AI. А також суперкомп’ютери HPE Cray EX, які розроблені для забезпечення безпрецедентної продуктивності у вирішення складних наукових завдань.
Кожна з двох ліній продуктів забезпечує наскрізні можливості HPC та AI, що охоплюють можливості обчислень, прискорених обчислень, програмного забезпечення, мереж, зберігання та рідинного охолодження.

Фабрика також розроблена, щоб задовольнити специфічні виробничі вимоги до систем HPC з рідинним охолодженням, які є ідеальними варіантами для високопродуктивних систем. Для підтримки цієї можливості на фабриці підлога, зміцнена, щоб витримувати вагу суперкомп’ютерів HPE Cray EX, яка становить до 3628 кг.

HPE також повідомила, що продовжує довірене партнерство з Foxconn для підтримки роботи нової фабрики. Давній партнер компанії підтримуватиме виробництво продукції та доставку для виконання замовлень клієнтів HPE в Європі.

Як повідомляє відання Gizmodo, за словами генерального директора SpaceX Ілона Маска, наступне покоління супутників Starlink буде більшим і потужнішим, призначеним для забезпечення доступу до Інтернету у віддалених частинах світу.

У 32-хвилинному ролику на популярному YouTube-шоу Everyday Astronaut Маск розповідає, що SpaceX вже створила перший супутник Starlink Gen2. Супутник нового покоління має довжину 7 метрів (22 фути) і важить близько 1,25 тонни. Для порівняння, Starlink 1.0 важить близько 260 кг. «Подумайте лише про те, скільки корисних біт даних може передати кожен такий супутник», – сказав Маск під час інтерв’ю. «Starlink 2.0 у цьому контексті майже на порядок кращий, ніж Starlink 1.0».

У серпні минулого року SpaceX вперше оголосила про нове покоління своїх супутників Starlink, «призначених для доповнення сузір’я першого покоління, яке SpaceX зараз розгортає».

Але більш важкі супутники створюють більш складну процедуру доставки. Супутники Starlink підіймаються на низьку навколоземну орбіту на борту ракети Falcon 9, але ракета не зможе нести Starlink 2.0. «Falcon не має ні об’єму, ні маси необхідної для Starlink 2.0», - наголосив Маск. - «Отже, навіть якщо ми зменшимо супутник Starlink, характеристик Falcon майже не вистачить для запуску Starlink 2.0».

Натомість SpaceX робить ставку на Starship, важку ракету, яка наразі розробляється, але спостерігаються численні затримки у розвитку цього проєкту. Федеральне управління авіації США (FAA) протягом місяців працювало над екологічною експертизою програми Starship, щоб оцінити її вплив, і очікується, що звіт з'явиться у середині червня, хоча його неодноразово вже затримували. «Нам потрібно, щоб Starship працював і часто літав, інакше Starlink застрягне на землі», – сказав Маск під час інтерв’ю.

Тим часом не всі готові до другого покоління супутників Starlink, які вилітають на низьку навколоземну орбіту. На початку цього року представники NASA підготували лист до FAA, в якому висловлювали занепокоєння з приводу Starlink 2.0 та ризику зіткнення з різними супутниками та космічними кораблями.

Маск створює мегафлот інтернет-супутників, сподіваючись вивести на орбіту 42 000 апаратів, щоб забезпечити широкосмуговий доступ в Інтернет у віддалених частинах світу. Наразі SpaceX має близько 2300 активних супутників Starlink, які вже виведені на орбіту.

Останній за часом запуск SpaceX підняв на низьку навколоземну орбіту 53 супутники.

На організованому Chegg.org конкурсі GlobalStudentPrize 2022 головний приз у розмірі 100 тис. дол. отримав український студент Ігор Клименко з розробкою "Квадрокоптер для виявлення мін". Примітно, що раніше її вже було гідно оцінено на Sikorsky Challenge 2021: Ukraine and the World та Malaysia's 21st Technology Exhibition (MTE) 2022.

Проєкт виявлення мін за допомогою квадрокоптера підтверджено двома українськими патентами. Він передбачає виявлення як невеликих протипіхотних, так і великих за розміром мін, призначених для знищення автомобілів. Їхнє положення визначається з точністю до 2 см. За допомогою фінансування фінської неурядової організації "Міністерство доброго духу" Ігор Клименко створив два прототипи, що працюють.

Наразі проєкт розвивається, і в його рамках має бути реалізовано функцію позначки виявлених мін за допомогою фарби, що розпорошується з квадрокоптера. Крім того, за допомогою технології штучного інтелекту буде впроваджено автоматичне розпізнавання типу виявленої міни.

Попри війну, науковці стартапу maxAh створили функціональні прототипи літієвих акумуляторів модифіковані українським графеном та успішно розробляють інноваційну технологію відновлення катодної та анодної маси деградованих LI-ion батарей досягнувши рівня відновлення 100%.

Як повідомляється, найбільш важливим та перспективним здобутком є створення прототипу літій-сірчаної батареї (Ll-S), зі стабільним циклом заряду. Батарея, модифікована унікальним українським графеном, демонструє у декілька разів стабільніше циклування ніж при використанні звичайного електроліту, який спричиняє швидкий розчин сірки.

Батарея має в три рази більшу місткість, працює у тричі довше та у перспективі має коштувати значно дешевше ніж будь-які інші літій-іонні системи. Отримані результати значно наближають українську технологію до використання у сучасному житті. На світовому ринку розробка не має аналогів та представлена лише теоретично, створення лабораторного прототипу – це значний прорив у сфері виготовлення акумуляторних батарей.

«В листопаді минулого року ми анонсували те, що прототипи будуть готові у серпні 2022. Ситуація в перші місяці війни пригальмувала нашу роботу, але не зупинила. Лабораторії в Дніпрі та Києві працювали в екстремальних умовах. Проте, злагоджено, наполегливо, без зовнішніх інвестицій, власними силами, підтримуючи один одного, залишаючись на своїх місцях, ми здобули результат. Сьогодні ми представляємо наші здобутки та продовжуємо працювати над інноваційними технологіями, які допоможуть зробити акумуляторні джерела струму більш ефективними, безпечними та доступними», заявив Сергій Дубіневич, CEO компанії maxAh.

Підтвердити результати та перейти до більш перспективної (літій-сірчаної) технології допомогли досліди, під час, яких українським графеном модифікували марганцеві сполуки. Створений maxAh прототип літій-іонної батареї з використанням оксиду марганцю (LMO), демонструє у два рази швидший час відведений для повного відновлення місткості та у п’ять разів довший життєвий цикл. Крім цього, імовірність надлишкового нагріву на 500% нижча ніж у більшості наявних аналогів на ринку акумуляторів для споживчої електроніки.

Водночас із розробкою акумуляторних джерел струму maxAh веде науково роботу за напрямком відновлення відпрацьованих батарей. Технологія тестується на літій-залізо-фосфатних (LFP) акумуляторах, використання, яких найбільш поширене у сучасному транспорті, побуті та інших галузях світової промисловості. Дослідження підтвердили, можливість відновлення батареї до 100% рівня без графену , а також подальше підсилення її базових характеристик та подовження життєвого циклу шляхом модифікації графеном.

«Попит на акумуляторні джерела струму зростає неймовірно швидко. Кожен день у світі з’являється величезна кількість електромобілів, побутової електроніки, сонячних панелей, дронів тощо. Безпечна утилізація, на жаль, не є досконалим рішенням. Відновлення катодної та анодної маси деградованих батарей і покращення їх базових показників, це лише перший етап нашої роботи. Ми розробляємо рішення, яке допоможе відновлювати всі, без виключення, акумуляторні джерела струму, що існують. Вплив на навколишнє середовище та кількість надлишкового вуглецю, який потрапляє до атмосфери під час всього циклу виготовлення акумуляторів зменшиться в рази. До речі, команда maxAh перемогла у національному фіналі Climate Launchpad 2022 та вийшла у глобальний фінал конкурсу. Це досягнення ставить нас в авангарді світових стартапів, які пропонують рішення спрямовані на сталий розвиток та збереження клімату» — додав СЕО maxAh.

Компанія вже відкрила додатковий раунд по залученню інвестицій із метою створення сучасної лабораторії, яка дозволить вдосконалити створені прототипи, масштабувати розробки та пришвидшити їх комерціалізацію.

З кінця вересня антидрон система SKY CTRL стала на захист України на одному з найгарячіших напрямів фронту. Система майже стовідсотково розрізняє будь-які дрібні літаючі об’єкти у радіусі 10 км, як вдень, так і вночі. Також – глушить і збиває з курсу ворожі безпілотники вагою 20-30 кг, наприклад російські «Орлани». На додаток, пристрій простий в експлуатації та максимально автономний. Ідея придбання нової для України антидрон системи належить IT спільноті DOU.ua та виникла ще у березні. Її підтримали благодійний фонд KOLO та Parimatch. Збір грошей DOU разом з KOLO запустили у червні. Українській IT-спільноті вдалося за 8 днів зібрати понад 7 млн грн. Фінальний одноразовий внесок у розмірі 1 млн грн. зробив Parimatch, ставши партнером ініціативи. Близько місяця пішло на отримання дозвільної документації на експорт від структур ЄС.

Athena - найшвидший та найекологічніший суперкомп'ютер у Польщі був урочисто запущений в Академічному комп'ютерному центрі CYFRONET у Краківській політехніці AGH.

В останньому списку ТОП-500 суперкомп'ютерів з найвищою обчислювальною потужністю у світі Athena посіла високе 105 місце. Крім того, система посіла 9 місце у рейтингу найбільш екологічно чистих суперкомп'ютерів Green500.

Академічний комп'ютерний центр CYFRONET AGH підтримує польських науковців, надаючи їм ІТ-ресурси та рішення світового рівня. Це насамперед три суперкомп'ютери: Athena (7,7 петафлопс), Ares (3,5 петафлопс) та Prometheus (2,7 петафлопс). Всі вони входять до списку TOP500. Ці системи використовуються польськими вченими практично у всіх галузях науки та інноваційної економіки. Торік вони виконали 5 549 582 обчислювальні завдання для наукових досліджень загальною тривалістю 43 409 років!

«Athena, яку ми сьогодні запускаємо, досягає своєї великої обчислювальної потужності завдяки графічним процесорам. Це дуже сучасні та дуже потужні графічні процесори Ampere A100 SXM3 від компанії Nvidia. Архітектура Athena в першу чергу призначена для задач штучного інтелекту та медичних досліджень, включаючи боротьбу з пандемією COVID-19», пояснює директор Академічного комп'ютерного центру Cyfronet AGH професор Казімєж Вятр.

Важливим елементом для ефективного використання таких високих обчислювальних потужностей є забезпечення високопродуктивної внутрішньої мережі суперкомп'ютера (4 × 200 Гбіт/с на сервер) та дуже швидкої дискової підсистеми. Вона побудована на відкритому програмному забезпеченні, яке також використовується в дискових системах суперкомп'ютерів Ares та Prometheus, а також виділених дискових серверах. Система встановлена в Подільському цифровому центрі обробки даних та інтегрована в інфраструктуру PLGrid (Polska Infrastruktura Informatycznego Wspomagania Nauki w Europejskiej Przestrzeni Badawczej, Польська інфраструктура інформаційної підтримки науки в Європейському дослідницькому просторі).

Google продовжує вивчати способи об'єднання команд та полегшення зв'язку співробітників здалеку за допомогою технологій. Саме тому минулого року компанія оголосила старт проєкту Starline, який дозволяє співробітникам відчувати, що вони разом, навіть якщо знаходяться в різних містах.

Технологія працює як «чарівне вікно», де користувачі можуть розмовляти, жестикулювати й дивитися в очі іншій людині, в натуральну величину і в трьох вимірах. Як наголошується, це стало можливим завдяки значним науковим досягненням в галузі машинного навчання, комп'ютерного зору, просторового звуку і систем зображення світлового поля.

Сьогодні прототипи Project Starline вже можна знайти в офісах Google по всій території США, де співробітники щодня використовують цю технологію для проведення зустрічей, адаптації нових співробітників і налагодження зв'язків між колегами.

На стороні екрана в боксі відеозв'язку Starline встановлено 14 камер і 16 інфрачервоних проєкторів - вони спільно здійснюють захоплення і відстеження тривимірного зображення користувача в реальному часі. За звучання відповідають чотири мікрофони та два динаміки: вони не просто відтворюють мовлення, а використовують алгоритми просторового звуку, створюючи відчуття, що мова виходить прямо з рота людини на екрані. Цікавий і той нюанс, що при використанні традиційних засобів відеозв'язку камера над дисплеєм не дає змоги учасникам сеансу встановлювати повноцінний зоровий контакт: людина дивиться або в камеру, або на екран. У випадку з Project Starline система коригує положення тривимірного зображення співрозмовника, і зоровий контакт теж досить правдоподібно відтворюється.

За обробку даних Starline відповідає потужна робоча станція з двома процесорами Intel Xeon і чотирма графічними адаптерами NVIDIA: парою Quadro RTX 6000 і парою Titan RTX. Зображення виводиться на 65-дюймовий автостереоскопічний екран із роздільною здатністю 8K і частотою 60 Гц - це дає змогу створювати тривимірне зображення співрозмовника в натуральну величину і бачити його без спеціальних окулярів. По суті, це збільшена версія дисплея Nintendo 3DS, але без обмежень, тому що система відстежує положення голови користувача.

Під час реалізації системи Google все-таки дещо спростила собі завдання, обмеживши положення користувача на жорстко зафіксованій лаві та встановивши невеликий бар'єр перед екраном, щоб здавалося, що нижня частина тіла співрозмовника йде під дисплей. Крім того, в системі особливим чином налаштоване освітлення для оптимального захоплення 3D-текстури - цьому сприяє й інфрачервоне підсвічування.

Результат роботи системи, звісно, вражає: люди, які змогли випробувати відеозв'язок у Project Starline, кажуть, що ефект присутності справді правдоподібний. Люди описують цей досвід як природну взаємодію - висловлюючи, наскільки вони відчувають зв'язок з іншою людиною, що сидить навпроти них.

Project Starline може підвищити присутність, уважність і продуктивність співробітників у порівнянні з традиційними рішеннями для відеодзвінків.

Окрім співробітників Google, компанія також запросила понад 100 корпоративних партнерів з таких галузей, як засоби масової інформації, охорона здоров'я і роздрібна торгівля, взяти участь у тестуваннях і надати зворотний зв'язок щодо отриманого досвіду і можливостей застосування в їхньому бізнесі.

«Поширення гібридних моделей роботи створює нові можливості для фундаментального переосмислення того, як ми співпрацюємо на робочому місці», - говорить Скотт Морей (Scott Morey), президент з технологій та інновацій WeWork. «Project Starline знаходиться в авангарді цього зсуву, забезпечуючи неймовірний користувальницький досвід, який долає розрив між нашим фізичним і віртуальним світом. Ми в WeWork вважаємо, що ця технологія має потенціал для збагачення досвіду співробітників, роблячи зв'язки більш цілеспрямованими й значущими».

Google анонсував розширення зусиль з тестування за допомогою програми раннього доступу корпоративних партнерів, таких як Salesforce, WeWork, T-Mobile і Hackensack Meridian Health. Починаючи з цього року, Google почне встановлювати прототипи в обраних офісах партнерів для регулярного тестування.

Українські розробники представили проєкт безпілотника перехоплювача Fowler (“Птахолов”), який призначений для знешкодження ворожих дронів у повітрі.

Планується використовувати Fowler у комбінації з системою виявлення ворожих об’єктів у повітряному просторі. Подібний перехоплювач у взаємодії з оптичним або тепловізійним комплексом виявлення повітряних цілей може стати бюджетним рішенням, що забезпечить протиповітряну оборону від цивільних дронів типу Phantom та Mavic, а також, у теорії, навіть від армійських розвідувальних комплексів ближнього радіуса дії типу “Елерон-3”.

Система керування перехоплювача базується на відносно дешевій позаосьовій головці самонаведення, яка працює у видимому та інфрачервоному спектрі для забезпечення наведення.

Безпілотник поставляється у транспортно-пусковому контейнері, обладнаному системою безпечного пуску.

Fowler оснащений контейнером з сіткою, що активується датчиком наближення у момент підльоту до цілі. У випадку знешкодження цілі сіткою дрон успішно приземляється на землю та може бути використаний повторно після перезаряджання. Fowler також може бути запрограмований і на пряме влучання у повітряну ціль.

Заявлені виробником тактико-технічні характеристики БпЛА Fowler:

• максимальна висота до цілі — 1000 м
• максимальна дальність до цілі — 1500 м
• максимальна швидкість цілі — 50 м/с
• стартова вага — 1,5 кг
• довжина — 0,53 м
• розмах крил — 0,42 м.

Цифрова трансформація кардинально змінює клієнтський досвід, роблячи його більш персоналізованим, ефективним та зручним. Про ці зміни розповідає Михайло Віговський, член Наглядової ради Intecracy Group.

Штучний інтелект (ШІ) відіграє ключову роль у процесі цифрової трансформації, допомагаючи бізнесу оптимізувати процеси, підвищувати ефективність та створювати нові можливості для зростання. Про це розповідає Михайло Віговський, член Наглядової ради Intecracy Group.

Цифрова трансформація приносить безліч переваг для бізнесу, проте також створює нові виклики у сфері кібербезпеки. Про важливість кібербезпеки у світі цифрової трансформації розповідає Михайло Віговський, член Наглядової ради Intecracy Group.